Левко Лепкий – Блоха: Вірш

Предвічний сотворитель на всякого віку
Сотворив чоловіку товаришку блоху,
Щоб йому докучала в дорозі все життя,
Від розкошів спиняла товаришка блоха.
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха,
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха.

Адвокат з паном Маньом в сальоні раз сидів,
Солодкі речі правив і раптом… занімів:
– А, втім, перепрошаю, до мамці мушу я…
– Що сталось?.. – Ніц не сталось…Вкусила го блоха.
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха,
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха.

Професор на катедрі – виклади раз він мав
І так він розходився, з нагоди користав,
Та враз заметушився, виклад перерива…
– Що сталось?.. – Ніц не сталось… Вкусила го блоха.
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха,
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха.

– Аб ахт! – крикнув капітан, і всьо як мур стоїть,
Ніхто не ворухнеться, ніщо не шелестить,
І тільки Грицьо Дуля щось задом заверта…
– Що сталось! – Ніц не сталось… Вкусила го блоха.
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха,
Ха-ха, ха-ха, товаришка блоха.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Левко Лепкий – Блоха":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Левко Лепкий – Блоха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.