Бо війна війною, вічна-вйо,
В тім є Божа сила, гайда-вйо,
Як не заб’є тебе гостра куля,
То копитом замість кулі б’є кобила.
Або не дай Боже, вічна-вйо,
Як заснеш на возі, гайда-вйо,
Впадеш з воза, впадеш та й заб’єшся,
Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі.
А що ще найгірше, вічна-вйо,
Прийдеш погибати, гайда-вйо,
Бо не можна собі із бабами,
І з жінками, і з дівками ради дати.
Попереду Цявка, вічна-вйо,
Під ним шпак дрімає, гайда-вйо,
А як гляне – серце в дівчат в’яне,
А як гляне – серце в’яне, страх збирає.
Попереду Цявка, вічна-вйо,
В мапу заглядає, гайда-вйо,
Чи далеко славна наша кадра
Чи далеко славна кадра, всіх питає.
А позаду сотник, вічна-вйо,
Руками махає, гайда-вйо,
Чи далеко славний город Київ
Чи далеко город Київ, всіх питає.
Ой ти пане сотник, вічна-вйо,
Щось тут не до ладу, гайда-вйо,
Раз ідемо просто на Вкраїну
Раз ідемо на Вкраїну, раз до заду.
