Осінь вітром чистить
В лісі мляве листя;
Листя тихий шелест
Будить сонні села.
Спить у хмурій тиші, спить село осіннє.
Вітер бешкетує, на полях гуля.
Осінь сіє сон
І дощодзвон.
Під землею спочива насіння,
Спочиває під дощем земля.
Осінь невесела
Сиві рядна стеле.
Люблять та не всюди
Осінь повногруду.
В скошеному полі її зустрічаю,
Сміхом захлинеться – сльози аж з очей;
На моє плече
Дощ потече,
А сама регоче мойому одчаю…
Сивою бавовною рядна гордо тче
Й сірим вітром чистить
В лісі мляве листя,
Осінь повногруду
Люблять та не всюди.
- Наступний вірш → Лібер Рабинович – В парку
- Попередній вірш → Лібер Рабинович – Чогось мені
(Оцінок ще немає)