Лідія Компанієць – Дівчинка з краплинку: Вірш

З українського фольклору

Два дружки у гай ходили,
Дику пташечку зловили
на приманку.
– Ми пташечку – на юшечку,
А пір’ячко – в подушечку-вишиванку!

Раптом дівчинка з краплинку
Заступила їм стежинку:
– Стійте! Стійте!
Не дам пташку на юшечку,
А пір’ячко в подушечку,–
Хоч побийте!

Засоромились хлоп’ята,
Здивувались: – Ач яка ти
Язиката!
Хоч в руках ми силу маєм,
Та маленьких не займаєм,
Знай, кирпата!
Лети, пташко, на воленьку,
В небо звийся.
Йди, дівчатко, додомоньку,
Йди, не бійся!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Компанієць – Дівчинка з краплинку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Компанієць – Дівчинка з краплинку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.