За заповітом древнього мудреця, кожна людина, щоб лишити по собі слід на землі, повинна звершити три справи: народити сина, посадити дерево й створити книжку.
Загальновідоме
За першим заповітом мудреця,
Щасливої осінньої години,
Я народила сина-одинця –
Краплиночку майбутньої людини.
За другим заповітом – у садку,
У мирні дні, години весняної,
Ввіткнула в землю яблуньку тонку –
Краплиночку малу
Краси земної…
…Вже синові давно за тридцять літ,
І яблунька росте й квітує біло.
Та був найтяжчим третій заповіт,
Бо книжку я і досі не створила –
Таку, щоб вся вона,
З початку до кінця,
У пам’яті людей жила роками,
Бентежила і ятрила серця
І змушувала плакать над рядками!..
