— Ти чому, плаксун-трава,
Колисанку оплела,
Колисанку оплела,
Всю сльозами залила?
Я тебе, плаксун-трава,
Ухоплю за вихорець,
Ухоплю за вихорець
Та й закину на бугрець.
Тож покинь-бо сльози лить
— Немовля в колисці спить!
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Татова порада
- Попередній вірш → Софія Майданська – Колисанка
(Оцінок ще немає)