— Мила доню, йди по воду!
— Як же йти в таку погоду?
Палить сонце,
Дме вітрисько,
До криниченьки — неблизько:
Сонце личко попече,
Вітер кіску посіче!
— Катю! Гайда в гай по квіти!
Загукали з двору діти.
Катя скочила умить:
— Мамо, мамочко, пустіть! —
Каже мама: — Ой ти, шкодо!
Подивись, яка погода:
Палить сонце,
Дме вітрисько,
А до гаю йти неблизько:
Сонце ж личко попече,
Вітер кіски посіче!
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Сестрички-невеличкі
- Попередній вірш → Лідія Компанієць – Галя
(Оцінок ще немає)