Земля серпанком оповита,
У роси вбралися лани…
Додому, де не був три літа,
Солдат вертається з війни.
Іде він лугом біля річки,
Де сонна хлюпає вода.
– Живий? – вітаються зустрічні.
– Живий… А шрами – не біда!
Іде під сонечком погідним,
Ходу прискорює легку…
…І ось вона – домівка рідна,
Одна в людини на віку!
Як гарно й затишно у хаті!
Знайомий килим… рушники…
А синов’ята-солов’ята
Як підросли за ці роки!
Як весело й незвично мирно
Вогонь палає у печі!
…А та, що ждала довго й вірно,
У мужа плаче на плечі…
