Прощай! Прости за все! Не гань!
Було в житті моїм прощань.
І ті, з ким розлучалась я,
Пішли, розтанули в юрбі,
Ні суму, ані каяття
Не залишивши по собі.
Лиш ти – мій суджений навік,
Моя печаль, мій біль і крик,
Мій хліб насущний і вода,
Невідворотний, як біда…
