А чи рано, а чи пізно,—
В кузні чуть залізний грім.
Тут у нас завжди завізно —
Всім потрібен дядько Клим.
Мовчазний, скупий на слово,
Коваля старого син,
У підкови, як в обнови,
Зодягає коней він;
Наче лікар, без утоми
“Хворі” лагодить плуги.
А на черзі до “прийому” —
Молотарка без “ноги”…
Мов саме вугілля в горні —
В дядька Клима руки чорні.
Всім стають вони в пригоді,
Роботящі та легкі…
Поважають у народі
Чорні руки отакі!
