Лідія Компанієць – Сестрички-невеличкі: Вірш

— Котику-коточку,
Де ти був-побував?
— У сестричок-невеличок
Гостював, гостював.
— А скажи-но, котику,
Коли ласка твоя:
Як сестричок-невеличок
На ім’я, на ім’я?
— Перша — Настя,
руга — Катерина,
А третя — Марічка,
Найменша сестричка.
— А скажи-но, котику:
Пригощали тебе?
— Настя — черствими млинцями,
Катерина — штурханцями,
А Марічка мала
Каші з маслом подала!
— А скажи-но, котику:
Проводжали тебе?
— Старша, Настя,— до дверей,
Катерина — до сіней,
А Марічка мала
Аж додому провела!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Компанієць – Сестрички-невеличкі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Компанієць – Сестрички-невеличкі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.