Лідія Компанієць – Що в свинарнику за крик: Вірш

Що в свинарнику за крик?
Що за ахи-охи?
Поросяток відняли
Від Ромашки-льохи.

— Поросятка, не кричіть,
Киньте ваші штуки!
Ви ж потрапили, малі,
До Настуні в руки.

А вона — моя сестра,
Клопітна й завзята.
Тож ростуть, як із води,
В неї поросята:

Кожне збільшує вагу
В день на грамів двісті,
Бо в Настуні досхочу
Є що пити-їсти.

Не кричіть, не верещіть,
Годі, годі, паці!
Гляньте, чисто й гарно тут,
Наче у палаці!

Настя постелі м’які
Вам постелить зрання,
Поведе на моціон,
Тобто на гуляння;

Дасть і моркви, і трави,
І вівсянки-каші:
Не бездомні ж ви якісь,
А колгоспні,
Наші!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Компанієць – Що в свинарнику за крик":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Компанієць – Що в свинарнику за крик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.