Давні пензлі,
Фарби кольористі,
І мольберт в куточку
Все на місці.
Тліном часу
Досі не взялися
«Кобзарі» прадавні
На полицях;
Так і залишились,
Не зітерті,
Бризки фарб олійних
На мольберті.
І в карміні,
Умбрі
Та лазурі
Ще живе дихання
Гніву-бурі.
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Летять через гаї, через річки
- Попередній вірш → Лідія Компанієць – Намалюйте, художники
(Оцінок ще немає)