Як прийшла весна-красна,
Не складала рук вона:
Спершу пташку із мандрівки
Повернула до домівки,
Потім з хмари на лану
Полила озимину.
Сонцем бризнула навколо,
Трактор вивела у поле,
Звеселила луки, гай
І увесь наш рідний край.
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Буханець
- Попередній вірш → Лідія Компанієць – Вечеря