Лідія Компанієць – Весняна усмішка: Вірш

Ще вітер дме, ще сніг іде,
Ще сплять роздягнені дерева,
Та визирає де-не-де
З-за хмари сонце березневе.

Тріщать крижини на ріці,
І в парках, до морозу звичні,
Бадьорі галки й горобці
Ладнають гнізда тогорічні.

Не за горами вже весна…
Як твердять гави-чорноспинки,
Тому й підвищилась ціна
На пух, на хмиз, на соломинки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Компанієць – Весняна усмішка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Компанієць – Весняна усмішка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.