Вже сонях скинув жовтий чуб,
В садах дзумкочуть оси.
І груші падають – гуп! гуп! –
З гілок в холодні роси.
І гуси до тепличний
Летять крізь хмари сірі…
Птахи! Бувайте до весни!
Ми стрінемось – я вірю!
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Над зажуреними квітами
- Попередній вірш → Лідія Компанієць – Батько й син
(Оцінок ще немає)