Занесло на небо
Хмарину важку,
І дощ-баламут
Бешкетує в садку:
Жбуряе на вишні .
Краплини-друзки,
Куйовдить ромашок
Легкі пелюстки,
І тупіт, і хлюпіт,
І гуркіт здійма…
Аж ось втихомирився,
Був – і нема.
Лиш в небі веселка –
Барвиста дуга –
За ним до землі
Дві руки простяга.
- Наступний вірш → Лідія Компанієць – Давня згадка
- Попередній вірш → Лідія Компанієць – На шипшині рясній
(Оцінок ще немає)