Чоловікові
– Постривай, а портфель не забула?
– Та ні!
– Авторучку? Блокнот?
– Та в портфелі ж. їй-богу!
– Редакційне посвідчення?
– Тут, при мені!
– Ну, давай поцілую мерщій на дорогу!
Стоїмо на пероні.
Береться мороз.
Люди сплять, повернувшись у теплі домівки.
А на мене чекає ізнов паровоз,
Щоб помчать по війні
у далекі мандрівки…
Поїзд…
Коні…
Повільні, нужденні воли…
Бездоріжжя…
Дощі…
Холоди…
Та, нівроку,
Ой які ж ми моторні й завзяті були –
Журналісти
кінця сорок п’ятого року!
