Лідія Компанієць – Зимо, зимо, відступись: Вірш

От обманники які —
Березневі ранки!
Тане сніг,
Течуть струмки,—
Я й закинув санки.

Кожушинку розстебнув —
Жарко!
А надвечір
Вітер з півночі дмухнув,—
Знову холоднеча!

Мерзнуть щоки, мерзне ніс
При такій погоді…
Зимо, зимо, відступись!
Побула — і годі!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Компанієць – Зимо, зимо, відступись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Компанієць – Зимо, зимо, відступись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.