Лідія Кир’яненко – Лиш борошно трясла: Вірш

Розгодинилось надвечір —
затишно, гудуть джмелі.
У садку сім’я зібралась.
Вже й вечеря на столі.

Оля з тацею підходить:
— Пиріжечки ось. Беріть!
Із капустою, рум’яні,
ще не встигли підгоріть!

— Ну і помічниця в мене…
Та коли ж ти підросла?
— Це не я, це все бабуся.
Я лиш борошно трясла!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лідія Кир’яненко – Лиш борошно трясла":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лідія Кир’яненко – Лиш борошно трясла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.