Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
- Наступний вірш → Вікторія Чорній – Завтра нас усіх чекає осінь
- Попередній вірш → Ліна Костенко – Шипшина важко віддає плоди
(Оцінок ще немає)