Що в нас було? Любов і літо,
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі то
Не так і мало, як для двох.
Ось наші ночі серпень вижне,
Прокотить вересень громи,
І вродить небо дивовижне
Скляними зорями зими!
І знову джміль розмружить квітку,
І літо гратиме в лото.
І знов сплете на спицях плітку
Сторукий велетень – Ніхто.
І в цьому днів круговороті,
Де все минати поспіша,
Як та пташиночка на дроті,
Спочине стомлена душа.
- Наступний вірш → Іван Коваленко – Літній день
- Попередній вірш → Наталя Забіла – Серпень