Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…
- Наступний вірш → Марія Познанська – Випав сніг
- Попередній вірш → Олександр Прокопчук – Зимовий відпочинок
(3 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші