Ти співав для мене
пісню вечорами:
“Цо кому до теґо,
же ми так кохами?”
Потім розлучились.
Віддалі між нами…
“Цо кому до теґо,
же ми так кохами?!”
І минають роки.
Роки за роками…
“Цо кому до теґо,
же ми так кохами?!”
Іншого цілую.
І бринить сльозами:
“Цо кому до теґо,
же ми так кохами!”
