Вірші класиків > Ліна Костенко: Вірші > Ліна Костенко – Я хочу на озеро Світязь

Ліна Костенко – Я хочу на озеро Світязь: Вірш

Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?!

І голосом дивним, похмурим,
як давній надтріснутий дзвін:
— Батурин, Батурин, Батурин! —
лунає мені навздогін.

Я річку побачила раптом.
Питаю: – А хто ж ти така?
— Я Альта, я Альта, я Альта! —
тонесенько плаче ріка…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 3,50 із 5)
1 Ліна Костенко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ліна Костенко – Я хочу на озеро Світязь":

Читати схожі вірші:

  1. Ліна Костенко – Дума про братів неазовських
  2. Ліна Костенко – Вже почалось, мабуть, майбутнє
  3. Ліна Костенко – Віяло мадам Полетики

Відгуки до поезії: 1

  1. Анонім

    Погано

    Відповіcти
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ліна Костенко – Я хочу на озеро Світязь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.