Серця мого співанка
Хрестиком вишита вся.
Символ душі — вишиванка,
В ній Україна моя.
Творець вишиванки моєї —
Код генетичний її.
Всі візерунки барвневі
Країни на тім полотні.
Ниточки чорна й червона
Тую сорочку плетуть.
То України корона:
Дух і душа в ній живуть.
Хрестик червоної нитки —
Символ любові, краси.
Чорний — то доленки вітки,
Плач то і сльози журби.
Чорна — уся від неволі
Панщину в’яже тяжку
І прошиває у долю,
Вплітає в сорочку мою.
Та укріпилася воля,
І піднялись кріпаки.
Духом розшилася доля,
Волею рве ланцюги.
Вже помінялася нитка,
Зникла печаль і журба.
Пишна червоная квітка
На вишиванку лягла.
Там проростає калина,
Тихо колишеться мак —
То до любові стежина
Хрестиком в’яжеться так.
Тільки настане неділя,
Сорочку свою одягну.
Духу й душі в ній весілля
Радують душу мою.
На ній — України простори,
Що крила вдягають душі.
Барвисті, квітучі узори
Звеличують душу мені.
Вдіну свою вишиванку —
Дух піднімається мій.
Буду в ній в мирнім світанку,
Там, де нема вже війни.
