Мої бобри — будівники,
Будують греблю край ріки,
Дерева валять, аж сопуть
І кладку із піску кладуть.
А бобреня маленьке
Забилося в наш сад,
Не зна, де батько й ненька
Вже котрий день підряд.
Наїлось, напилося
І гайда до ріки.
— Ура, Ура! Знайшлося! —
Кричать його батьки.
- Наступний вірш → Любов Забашта – Веснянка
- Попередній вірш → Любов Забашта – Осінній дуб
(Оцінок ще немає)