Лелеченько, лелеко,
Весна вже недалечко.
Давно на нашій хаті
На тебе жде гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Дивись, не заблудися,
У нашому обійсті
Весною зупинися.
І сів-таки лелека
В старе своє гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Вже й осінь недалечко.
Вже крила підіймають
Малі лелеченята,
Цибато виступають
Біля моєї хати.
Невже й вони з тобою
Полинуть теж із двору,
Де Африка далека,—
За синє-синє море?
