Любов Забашта – По гриби: Вірш

Дощ пройшов і рідний ліс
Зразу ніби аж підріс.

У росі скупаємось,
Підем по грибочки,
З лісу обзиваються
Наші голосочки.

Я знайшов боровичок,
Люда — три опеньки,
Вова й Коля — маслючок,
Отакий маленький.

З лісу крикнемо: «Ау-у-у!»
І сховаємось в траву.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Любов Забашта – По гриби":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Любов Забашта – По гриби: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.