Людмила Савчук – Йде Яринка: Вірш

Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.

Ох, невмілі ручки,
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.

В класі тиша, тиша, тиша…
Вже Яринка пише, пише…
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі

І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Людмила Савчук – Йде Яринка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Людмила Савчук – Йде Яринка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.