Люляй, люляй, мій синочку: Вірш

Люляй, люляй, мій синочку,
Справлю тобі колисочку.
Справлю тобі колисочку
Та й повішу на дубочку.
Ей сонце зійде, обігріє,
Листок впаде та й накриє.
Будуть пташки прилітати та й будуть співати,
Дитиночку малесеньку будуть присипляти.

Люляй, люляй, мій синочку, лем ся не скарбуляй
З колиски нової до землі чорної.
Гейчи мені, гейчи, не є дома мамці:
Мамця пішла в поле, спи, білий соколе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Люляй, люляй, мій синочку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Люляй, люляй, мій синочку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.