Люлю, люлю, люлю, люлю, дитиночка люба,
Тебе мамка витесала з зеленого дуба.
Ой з дуба чи не з дуба, але, відав, з клену,
Зав’язала дитиночка руки без ременю.
В’яжи, синку, в’яжи, синку, довго — не коротко,
Буду з тобою бідувати тяжко — не солодко.
- Наступний вірш → Люлю, люлю, котів два
- Попередній вірш → Люлю, люлю, спи, синулю
(Оцінок ще немає)