Майк Йогансен – Овес росте край неба у пісках: Вірш

Овес росте край неба у пісках,
Мов сивий дід, над ним куняє хмара.
Похмурий сон: на головах
Стоять століття і бездумно марять.
— Росте овес, киває і мовчить.

Далеко в морі хилять кораблі
Латинський парус у вечірній ірій.
— Овес росте і виростає в ліс,
Стовпи страшні змертвілі й сірі:
Гниють і з крахом падають на шлях…

— Росте овес край неба у пісках.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Майк Йогансен – Овес росте край неба у пісках":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Майк Йогансен – Овес росте край неба у пісках: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.