Серце, ти — мій ліхтарик
(Заглядаю в заплакані дверця),
Ти — мій злиденний дзигарик:
Так…
Так…
Так…
Так, каже серце.
Утішся,
Серце моє ти хворе,
Не плач, будь ласка,
Заспівай вечірньої пісні,
Зазирни, як зоряна люстра,
Глибоко в заснулеє море,
У темне дно козацької казки.
Так…
Так…
Так…
Так, кажуть губи.
І знову сльози невпинні
По заплаканій люстерці…
Мій бідний годинник!
Так…
Так…
Так…
Так, каже серце.