Майк Йогансен – Сніг: Вірш

Старий шкандибає недужий,
Старий замітає вулицю,
Старий такий убогий,
Сивий старий.

Вимітає воду з калюжі.
Старий підсліпа щулиться,
Старий замітає вулицю,
Сивий старий.

Розганяє листя, розгулюється
Мете, замітає вулицю,
Замітає, гонить колом.
Никає білий по вулиці,
Розчиняє двері, розтулює
Задубілі зіниці вулиці
— Викидає місто в поле.

Ні води,
Ні листів,
Ні сліпця,

Ні дерев,
Ні долин,
Ні гір.
— Видер очі з лиця
Скажений залізний звір.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Майк Йогансен – Сніг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Майк Йогансен – Сніг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.