Ви, що не знаючи мети,
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі — до неба йти
Ще довго.
І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров’ю,
Простіть ви нас. Іде́мо. Йти
Ще довго.
І піють півні на путі,
І кличуть віковічним зовом.
Забули все. Ідемо. Йти
Ще довго.