Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя.
Як поїхав на Вкраїну —
Як пишная рожа!
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці…
Отак Максим Залізняк
Із ланами бився,
І за те він слави
Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін
По степу німому,—
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
Другий варіант пісні
Максим, козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа.
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині;
Обступили город Умань
У одній годині.
Обступили город Умань,
Поробили шанці.
Як вдарили з семи гармат
У середу вранці!
Як вдарили з семи гармат
У середу вранці –
Накидали воріженьків
Повнісінькі шанці!
Отак козак Залізняк
За родину бився;
І за теє вічной слави
В внуках заручився!
Аналіз пісні “Максим, козак Залізняк”
Пісня народна, відповідно існує в кількох варіантах. Записана вона у 1939 році від кобзарів Петра Гузя та Єгора Мовчана.
Кобзарі для українського неписьменного народу виконували роль просвітників і їхня функція щодо збереження памʼяті про низку історичних подій важко переоцінити. Кобзарями нерідко ставали козаки, які зазнали каліцтв у бою, вони нерідко складали пісні про події, у яких самі брали участь чи були їхніми свідками. Також кобзарі передавали важливі повідомлення чи виступали розвідниками і вважалися особами утаємниченими й компетентними, гідними довіри.
Описані в пісні події відбувалися в 1768 році і відомі як Коліївщина ‒ повстання гайдамак на території України, що належала до Речі Посполитої. Рік написання твору залишається невідомим. Пісня пояснює, чому повстання набуло великого масштабу ‒ бо, крім поневолених селян, участь у ньому брали козаки, що на той момент були професійними вояками.
Головна ідея ‒ за наявності розумного лідера люди здатні успішно боротися з поневолювачами. Та є і вторинна ідея ‒ люди, які боролися за краще майбутнє для свого народу, залишаються славними у віках.
Пісня має лінійний сюжет із завʼязкою, розвитком подій, кульмінацією та розвʼязкою.
У тексті використані характерні для українського фольклору художні прийоми:
- Порівняння («Як пишная / повная рожа»);
- Використання символічних для українців чисел (сім, сорок тисяч ‒ цифра явно перебільшена, насправді участь у повстанні брали кількасот козаків);
- Наявність слів у зменшувально-пестливій формі (воріженьки, козаченьки);
- Гіпербола (накидали «панів повні шанці»)
- Повтори («Та вдарили з семи гармат», «Лине гомін»);
- Протиставлення ‒ гомін протиставляється німому степу;
- Використання притаманної українському фольклору символіки ‒ гомін не лише звістка, але й бунт, а німий ‒ не лише тихий, але й покірний та безправний.
Помітно, що описані реальні події ‒ і про них розповідають доволі детально. Автор вказує на географічні назви місцевості, де відбувається описана в пісні облога, описує наступ як неочікуваний і стрімкий («у одній годині»), зазначає, що бій розпочався «у середу вранці». Пісня розкриває особливості стратегії ‒ обступили, покопали шанці, використовували гармати, провели успішний штурм і вбили чимало ворогів, що дає підстави думати про автора як про особу компетентну у військовій справі, а може, й учасника подій.
