Максим Кривцов – Не ходи ти тут, не ходи: Вірш

Максим Кривцов загинув 7 січня. Він був бійцем Сил спецоперацій ЗСУ.

Не ходи ти тут
не ходи
будеш ти такий тут один
Боже, розсердилася зима
дим сповзає
як повзе слимак.

Не ходи сюди
в ці шляхи
у лісі заховалися гріхи
чорне небо
вітер б’є в тюрму
кровоточить холодом зиму.

Не іди сюди
не заходь
тут лише руїни та Господь
на дорозі
стеляться тіла
їх рахують як приходить мла.

Про місця ці
краще ти забудь
кров терпка й отруйна наче ртуть
люди перетворюються
в маки
розтинає серце вітер гаком.

Зникали імена
зникали міста
туга нависала як кості міцна
бились птахи
бились в пітьмі
в зведені чорні мури тюрми.

Не ходи сюди
в ці шляхи
у лісі заховалися гріхи
чорне небо
вітер б’є в тюрму
кровоточить холодом зиму.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Максим Кривцов – Не ходи ти тут, не ходи":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Максим Кривцов – Не ходи ти тут, не ходи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.