Біжать отари, коні ржуть, реве
Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, —
І чорні птиці промайнули віщі,
І чорна тінь поймає все живе.
Як весело співуча буря рве
І розкидає злякане огнище,
Як дощ січе, як п’яний вітер свище,
Яким потоком далечінь пливе!
Радій же, земле! Пий напої грізні,
Приймай цілунок, як удар меча,
Впади в обійми радості залізні!
Вже виглядає з-за твого плеча
Нове життя, — і голос солов’їний
Крізь грім і грюкіт котиться і лине.
