На білу гречку впали роси,
Веселі бджоли одгули,
Замовкло поле стоголосе
В обіймах золотої мли.
Дорога в’ється між полями…
Ти не прийдеш, не прилетиш —
І тільки дальніми піснями
В моєму серці продзвениш.
- Наступний вірш → Максим Рильський – Люби природу не як символ
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Океан
(Оцінок ще немає)