У повітрі грають ворони,
Значить — от уже й весна…
Скільки це разів говорене,
А не сказане до дна!
Березневою синицею
Сад напружений дзвенить,
І тебе, смагляволицьої,
Я не можу не любить!
- Наступний вірш → Максим Рильський – Цілий день не втихала робота
- Попередній вірш → Максим Рильський – Вінок безсмертя
(Оцінок ще немає)