Запали в своєму вікні Свічу вічної скорботи…
Пом’яни всіх, кого зажерливий ворог згубив.
Врожайна Україна… Голодомори… Смертельні втрати…
То радянський союз голодом українців душив.
Найголовніше з першої радянської п’ятирічки –
Встановлення курсу на індустріалізацію країни.
Ізоляція світу… Відсутність зовнішньої позики…
Надія – колективізація витягне Україну з руїни.
Зроблено ставку на хліб – на внутрішній ресурс.
Тоді він мав масово відправлятись на експорт.
Економічна катастрофа в усіх селах… Той курс
Зробив страшний голод й дав геноциду старт.
Держава не виплачувала селянам за трудодні.
Люди брали “своє”. Не вважали це злочином.
Тодішнє зло за розкрадання лягло на куркулів.
В селах всі жили бідно, голодно, зі стогоном…
Репресивний радянський закон… Голодомор…
Селяни звали його Законом про п’ять колосків.
Діяв зі сьомого серпня 1932-ого року. Терор…
Охороняв майно і власність для москалів.
Тоді українців залякали судовими репресіями
За крадіжки майна колгоспів та кооперативів.
Їх чекала смерть з майновими конфіскаціями,
Десятирічні тюрми без амністії – для захисників.
Засудженню підлягали всі: дорослі та малі діти.
Сльози лилися рікою селами й містами України.
Державне – все, що забрали в селян колгоспи.
За п’ять взятих колосків – табори чи розстріл людини.
Суди прискореними темпами творили справи.
Чекісти в той час стали політичною поліцією.
Розпочалися з українцями страшні розправи.
От тоді геноцид і став національною трагедією.
Державну, колгоспну, кооперативну власність
Назвали громадською, недоторканою людьми.
Відтоді почалися репресії й велика смертність.
Хто посягав на ту власність, потрапляли в суди.
Кровопролитна боротьба за розкрадання майна.
Це – найголовніші завдання радянської влади.
Підвищено непід’ємні завдання заготівлі хліба.
План виконано на третину. Не дали ради.
Серйозно підірвано курс на індустріалізацію.
Вже восени в селян почали відбирати всю їжу.
сталін робив терор, морив голодом, нищив націю.
183 тисяч людей в (1932-1939) роки – в тюрму.
Голодом знищено з тринадцять мільйонів осіб.
Головний пік смертності – в (1932-1933) роки.
Закон діяв до 1949-ого року. В заготівлі – малий успіх.
сталін робив українцям тяжкі, смертні вироки.
Про нелюдські знущання радянського режиму
Повинен пам’ятати кожен свідомий українець!
Ті смерті українців з вини росії – рівні злочину!
Їх на українській землі вбивав зайда-чужинець.
Запали в своєму вікні Свічу вічної скорботи…
Пом’яни всіх, кого зажерливий ворог знищив.
В жилах росіян тече кров ненависти, злости.
Той клятий народ в усі віки вбивав, крав, трощив.
