Марійка Підгірянка – Буря: Вірш

Повіяв вітер, крильми лопоче,
Термосить гілля, дме просто в очі.
Пташки сховались, дерева гнуться,
Блискавки в небі як змії в`ються.
Громи гуркочуть, йде гук горою,
Вирують хмари, корчаться з болю.
Бушує злива, змулена річка,
Ридає квітка, плаче травичка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Буря":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Буря: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.