Марійка Підгірянка – Ліс восени: Вірш

Хлопчики й дівчатка діляться на дві групки. Дівчатка питають, хлопчики відповідають; вони – мов деревця, витягують руки вгору, вдаючи таким чином ліс.

— Лісе, лісе, ясени,
Чом сумні ви восени?

— Та як же нам, діти, сумними не бути,
Коли тої зозульки не чути?

— Лісе, лісе, ясени,
Чом затихли восени?

— А чим же нам, чим же шуміти,
Коли стали безлистими віти?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Ліс восени":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Ліс восени: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.