Марійка Підгірянка – Літо: Вірш

Ой літечко, літо, квітами увито,
Де ступиш ногою – золотиться жито.

Золотиться жито, сади дозрівають,
Пташечки щебечуть і діти гуляють.

Ой літечко, літо, пахуче, прозоре,
Затужиш ти, літо, як підеш за море.

Поля і поляни застелиш імлою,
Заплачеш за нами, а ми за тобою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Літо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Літо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.