Ой луже мій, луже,
Посумнів ти дуже,
Шумить річка-бесідничка,
А тобі байдуже.
Дармо хвилі грали,
Тебе звеселяли,
Тобі тії соловії
Веселість забрали.
В далях голосисті
Зникли співи чисті,
А за ними, голосними,
Пішли твої мислі.
- Наступний вірш → Марійка Підгірянка – Діти і пташата
- Попередній вірш → Марійка Підгірянка – Нічні гості
(Оцінок ще немає)