Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
I кладе у постіль спати?
Мати.
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.
Хто тебе узяв за руку
I до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.
- Наступний вірш → Микола Сингаївський – Матусине щастя
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Сама в хаті
(Оцінок ще немає)