На зеленій гілці пташка співала.
Мила, звучна співанка сад звеселяла.
Та зловила дівчинка пташку співучу,
Та й закрила пташку в клітку блискучу.
І дає їй їсти, водичку носить.
– Співай мені співанки! – пташечку просить.
Не їсть, не п`є пташечка, сидить тихенько,
Опустила крильця, ниє серденько.
– Чом не хочеш, пташечко, їсти й пити?
Чи в золотій клітці зле тобі жити?
– На зеленій гілочці любо співати,
А в золотій клітці треба вмирати…
Бо в саду на гілочці – вільні крила,
А золота клітка – то могила…
Пожаліла дівчинка пташку співучу,
Відчинила кліточку, гарну, блискучу.
Стрепенула пташечка крильцями над ними,
Задзвеніла співанка полем, лугами.
- Наступний вірш → Марійка Підгірянка – Муравличок
- Попередній вірш → Марійка Підгірянка – Українка я маленька