Марійка Підгірянка – Під зиму: Вірш

Лісок пожовтів,
Садок опустів:
Ні яблучок, ні грушечок,
Ні солодких слив.

Лиш вітер гуде,
Що зима прийде:
Коні сиві, буйногриві
До нас приведе.

Коні заіржуть,
Гривами стрясуть.
В скорім бігу килим снігу
Простелять на путь.

А слідком і ми —
На ті килими:
З саночками, з таночками
Посеред зими.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Під зиму":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Під зиму: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.