Марійка Підгірянка – Пташки взимку: Вірш

І

Ой зима лютує дуже,
Посмітюшкам це байдуже,
Повтирали дзьобчики,
Витрусили чубчики,
Хвостиками повертіли —
На подвір’я полетіли.
Прилетіли під світлицю
І зустріли там синицю:
— Ой сестричко, добрий ранок,
Що ти їла на сніданок?
— Не пила я та й не їла,
Від морозу здеревіла.
— Ой синичко, не журися,
Сюди-туди повернися,
Ходи з нами, козаками,
Знайдем скриню з калачами,
Дамо тобі повну скриню,
Будеш у нас за ґаздиню!

II

Горобчик:
— Цір-цір, цір-цір,
Вийди, Івасю, надвір!

Синичка:
— Час-час, час-час,
Вийди, Марусю, до нас!

Посмітюшка:
— Цинь-цинь, цинь-цинь,
Хлопчику, зернятко кинь!

Жовтобрюшка:
— Ціть-ціть, ціть-ціть,
Нас рятувати спішіть!

Всі пташки:
— Цір-цір, ціть-ціть,
Діти кохані, спішіть!
Цинь-цинь, час-час,
Подбайте, діти, про нас!

На сніданочок для пташки
Киньте зерен, киньте кашки.
Ми ж все літо працювали —
Сади з черви обчищали,
Ще й співали всім на втіху,
Світ навколо звеселяли!
Цір-цір-цір!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Пташки взимку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Пташки взимку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.